Навіть не 50 на 50... Як жителі Донбасу ставляться до українських воїнам

Музикант і волонтер Андрій Антоненко розповів про настрої на підконтрольних Україні землях Донбасу На Донбасі латентні сепаратисти відчули "грунт під ногами" і починають знову відкрито говорити про "Україні-рятівниці". Про це розповів відомий музикант і волонтер, лідер групи Riffmaster Андрій Антоненко в інтерв'ю Karabas Live.

Як сприймає місцеве населення ВСУ? Бачила цікаве фото в твоїй ФБ-стрічці – там де «Укропи – суки (да, ми такі)».
«Да, ми такі» — то я приписав (сміється). Це в місті Луганському на Світлодарській дузі. Ми там їхали і побачили цей напис. Потім це фото облетіло соцмережі, кацапські також – там так реагували! Маленьке хуліганство, але воно виявилось дуже потужним. Всі помітили.
То як місцеві ставляться до наших хлопців?
Хто як. Співвідношення навіть не 50 на 50 – я би сказав, що 90 на 10 проти. Зараз місцева сепарня відчула якийсь грунт під ногами і починає знову відкрито говорити про Росію-рятівницю. Дуже неприємна історія. В цю ротацію в мене було особливо багато таких сутичок. Я за два роки вперше стикнувся з прямою агресією місцевих. Вони раніше не подавали вигляду. А зараз біда страшна. І це є якраз результатом того, про що ми розмовляли раніше – про дефіцит інформації.
А були моменти, коли ми приїздили минулого літа на рок-фестиваль в колишньому Червоному Лимані, то місцеві підходили після концерту й плакали, тиснули руки і дякували. Мовляв, хоч хтось приїжджає і розповідає, що там «на великій землі». Тому що вони перебувають в інформаційній ізоляції і нічого не знають. Рідня повиїжджала за «порєбрік» і інформація йде тільки від них. Зрозуміло, яка інформація.
Але є й ідейні. Ти розмовляєш з ними і розумієш, що якщо б у нього була б зброя – вбив би тебе без вагань.
А з 2015 року таких ідейних стало більше?
Я не можу сказати, чи більше – знаю точно, що не менше. Є ті, які не змогли виїхати і сидять, вичікують. А є й нормальні люди. Коли нещодавно виходила одна з наших бригад, їм квітами закидували танки. Але більшість… В них навіть обличчя відрізняються, настільки ми стали різними. Я не перебільшую, це треба бачити. Ми вже надивилися них – тих, які хочуть в Радянський Союз.