В зоні АТО воює "Чорт"

Водій кулеметного взводу старший солдат військової служби за контрактом Віталій на позивний "Чорт" у зоні антитерористичної операції майже з самого початку її проведення. За словами його командирів, це добросовісний та професійно підготовлений військовослужбовець на якого можна покластись за будь-якої ситуації.

Ось, що пише про "Чорта" прес-центр штабу АТО:

Народився та виріс Віталій на Черкащині у славнозвісному місті Умань. Після закінчення школи поступив до Уманського Національного університету садівництва на факультет менеджменту організації та адміністрування.
З початком військового конфлікту на сході держави був призваний до 14-го батальйону територіальної оборони "Черкаси". Пройшовши відповідний курс військової підготовки, у вересні 2014 року підрозділ Віталія увійшов до зони проведення антитерористичної операції. Отримавши завдання зайняти оборонні рубежі поблизу населеного пункту Старогнатівка, що неподалік Волновахи, бійці 14-го батальйону добре закріпились та не шкодуючи сил утримували визначену ділянку місцевості.
- Тоді, я вперше, як кажуть, відчув запах пороху, - розповідає Віталій. – Противник намагався нас вибити з позицій та прорватися, використовуючи важку артилерію та техніку. З кожним разом бойовики збільшували кількість та інтенсивність обстрілів, однак нашу ділянку оборони вони так і не здолали.
Саме у тих боях Віталій втратив свого близького товариша, з яким разом пішли воювати з Умані. Під час чергового обстрілу з артилерії та танків його було важко поранено у живіт та відірвало одну з кінцівок. Віталій на власні очі бачив як його товариш благав допомоги та через інтенсивний обстріл наблизитись до нього не було можливості. Лише через 15 хвилин, коли стих обстріл, Віталій підібрався до товариша та вже було запізно...
Самому Віталію, за рік перебування на передовій, пощастило більше, він зміг повернутися додому вцілілим.
- Своїм батькам казав, що знаходжусь далеко від передової, - посміхається Віталій. – Та мама, переглядаючи новини по телевізору побачила мене та дізналася, що мій батальйон знаходиться на лінії зіткнення з противником. Потім вона дуже переживала, а я не міг з нею кілька днів зв’язатися. Як раз тоді усі мої речі та телефон згоріли у підібитій БМП.
Після демобілізації хлопець повернувся до рідної Умані, де деякий час доглядав свою 80-річну бабусю. Та довго вдома відсиджуватися не зміг. Вихований змалку у патріотичному дусі, Віталій без роздуму підписав контракт з оборонним відомством та продовжив службу у 93-й окремій механізованій бригаді.
Наразі зі своїм новим підрозділом виконує бойові завдання в оперативно тактичному угрупуванні "Луганськ" на одному з передових опорних пунктів.
- Неодноразово "Чорт" доводив свій професіоналізм під час виконання бойових завдань. Це людина з кріпкими нервами, виваженими думками та має неабиякий бойовий досвід, - характеризують Віталія його бойові побратими. - А відома приказка: "не такий чорт страшний, як його малюють" зовсім не про нашого бійця з позивним "Чорт". Як раз він страху й наводить на противника, коли той намагається до нас наблизитись.
Вже незабаром у Віталія спливає термін першого контракту. На запитання, що він планує на майбутнє? Хлопець знизує плечима та все ж ділиться планами: "Я вмію добре воювати, а тому деякий час перепочину вдома, захищу дипломну роботу та повернуся до свого підрозділу. Адже не уявляю свого майбутнього без військового однострою".